Судове нововведення

Два професійні судді і троє присяжних ухвалюють судові рішення спільно, більшістю голосів. Так, згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом, який вели у дію в листопаді минулого року, виглядає український суд присяжних. Він може бути застосований за бажанням підсудного і тільки якщо мова йде про тяжкі злочини, які, зокрема, передбачають покарання у вигляді довічного ув’язнення.

Списки присяжних є в кожному місцевому суді, проте, як повідомили на запит DW в Державній судовій адміністрації, за останні півроку в Україні відбулося лише 6 судових засідань за участю присяжних: два в Луганській області і по одному в Миколаївській, Рівненській, Хмельницькій областях та в Криму. Державна судова адміністрація не коментує, чи були прийняті присяжними під час цих засідань виправдувальні вироки або чи було пом’якшено покарання за їх пропозицією. Однак, за даними українських ЗМІ, поки присяжні жодного разу не встали на бік підсудного.

Чи можна розраховувати на "непрофесійних суддів"?

Оскільки відсоток виправдувальних вироків в Україні взагалі традиційно низький (менше 0,5%), говорити про тенденцію зменшення шансів на виправдання судом присяжних поки зарано, вважає адвокат фірми Constructive Lawyers Олексій Гончарук. "Крім того, виправдань щодо злочинів, за вчинення яких передбачено, приміром, довічне позбавлення волі не так багато. Не багато і випадків, коли захист просить про суд присяжних", - заявив він DW.

Як працює на практиці суд присяжних, упродовж останніх кількох місяців спостерігає адвокат з Дніпропетровська Віталій Погосян. Справу його клієнта, якого звинувачують у вбивстві людини в 2009 році і якому за рішенням попереднього суду призначили покарання у вигляді 12,5 років позбавлення волі, на повторний розгляд повернув суд вищої інстанції. "Мій клієнт не визнає своєї провини. Докази, що саме він вбив, викликають сумніви. За таких обставин він може бути визнаний невинним. Але для цього потрібно рішення більшості, тобто трьох присяжних", - розповів адвокат DW.

Погосян сподівається "перетягнути на свій бік" присяжних під час судових дебатів: "Я розраховую на свою красномовну промову, оскільки поки у мене склалося враження, що присяжні не зовсім розуміють, про що йдеться. В них є право ставити запитання з дозволу головуючого, але поки жодного разу вони ним не скористалися".

Розраховувати на виправдувальний вирок суду присяжних можна лише теоретично, вважає адвокат Харківської правозахисної групи Геннадій Токарєв. Він каже, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає, що присяжні проводять засідання і приймають рішення самі по собі, окремо від професійних суддів: "Навіть якщо хтось і має іншу думку, навряд чи він вистоїть під тиском аргументів досвідченого судді".

А хто присяжні?

За словами адвоката Погосяна, йому було б простіше апелювати до присяжних, якби він знав, хто вони, яка в них освіта, де працюють тощо. У відкритому доступі на сайтах місцевих судів розміщені тільки списки присяжних без додаткових відомостей про їхню біографію. Надання такої інформації за адвокатським запитом, каже правник Токарєв, відповідно до закону "Про захист персональної інформації", є неможливим. Списки присяжних затверджують місцеві ради. А от кого і за якими критеріями вносять в ці списки, як відбирають, каже Геннадій Токарєв, чиновники зазвичай не розголошують.

Немає права ані у адвокатів, ані у обвинувачення отримати інформацію про присяжних і до початку судового засідання, коли відбір присяжних проводить комп’ютерна система в автоматичному режимі. "Тобто немає гарантій, що вони зможуть добре виконати свої функції. Ми насправді маємо не суд присяжних, а тільки назву", - каже Токарєв. З тим, що суд присяжних в Україні "на практиці все ще має статус більше експерименту, аніж нормальної процедури", згоден і адвокат Олексій Гончарук. На його думку, потрібен ще деякий час, аби "цей механізм запрацював на повну".